Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позводити

Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВОДИТИ"
Загля́гати, -гаю, -єш, гл. Приготовить гля́ганий сыръ. Cм. гляганий. Марк. 158.
Копитанський, -а, -е. = капитанський. Левиц. Пов. 207.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут. Желех.
Орлан, -на, м. = орел. За ним шугнули козаки-орлани. К. МБ. II. 139.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Поперепилювати, -люю, -єш, гл. Перепилить (во множествѣ). Поперепилюй дошки на троє, шоб по два аршини були завдовшки. Харьк. у.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Сироватчаний, -а, -е. Изъ молочной сыворотки сдѣланный. Сироватчаний куліш. Чуб. VII. 439.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. І. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.