Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Долинкува́тий, -а, -е. = долинистий.
Завину́ти, -ну́, -не́ш, гл. = завити 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. Н. п. Відказала вона, взявши грушу і завинула її в хустку. Св. Л. 204. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути. Г. Барв. 529.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Одержування, -ня, с. 1) Полученіе. 2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Полюбити, -блю́, -биш, гл. Полюбить. Полюбила пройдисвіта. Мет. 85. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Мет. 73.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый. Шейк.
Укуснути, -ну, -неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк).
Штуб, -ба, штубак, -ка, м. = штовб. Вх. Зн. 83.