Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковзати

Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum. Лв. 99.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Лабузіння, -ня, с. соб. = лабуззя. Черниг. у.
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Примірити, -ся. Cм. приміряти, -ся.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.