Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтати 2

Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ 2"
Заги́бнути Cм. загибати.
Збі́гатися 1, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Навощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = навоскувати.
Поперестилатися, -лаємося, -єтеся, гл. Быть перестлану, перестлаться (во множествѣ).
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Примусний, -а, -е. Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.
Приховувати, -вую, -єш, сов. в. прихова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Припрятывать, припрятать. К. Іов. 86.
Прохарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = прохарчувати.
Титариха, -хи, ж. Жена церковнаго старосты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.