Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. 2) Самецъ бѣлки.
Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл.
1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка.
2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже.
3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. А вона тільки зуби зціпила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. 4) Родъ пѣсни. Сопілка зуба затинала. Ум. зубик.
Коробен, -бна, м. Коробокъ.
Маришка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare = матери́нка.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Підеш до пана Бога на скаргу.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Читать по складамъ.
2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати.
Чорність, -ности, ж. Чернота. Ой чорна я, чорна, я то знаю сама: я про свою чорність мам фраіра пана.