Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болотний, -а, -е. Болотный, болотистый. Болотня вода не погожа. Дещо.соловейко. Шутливо: лягушка. Волч. у.
Вавочка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Доо́чне нар. Лично, самолично. Полт. г.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Посл. Із неба злізла чорна ніч. Котл. Ен. ІІІ. 22. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба. Чуб. III. 186.
Надякува́тися 2, -ку́юся, -єшся, гл. Побыть достаточно долго дьячкомъ.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Обляскати, -каю, -єш, гл. = обляпати. Я так обляскала у віск запаску. Кролев. у.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.