Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гребі́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Подольск. г. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Вх. Зн. 5. Полотно = Дванадцятка. МУЕ. ІІІ. 19.
Дешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Дешевѣть, становиться дешевымъ.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля? Мир. ХРВ. 51.
Досла́тися, дошлю́ся, -шле́шся, гл. Быть въ состояніи послать. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Зажи́вний, -а, -е. L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зміев. у. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. К. Псал. 90. Чого зориш на нас очима дико? К. Іов. 33.
Кацарівна, -ни, ж. Царевна. Ой одчиняй ворітечка, кацарівно! (Говорится къ царевнѣ). ЗОЮР. II. 14.
Навози́ти 2, -жу́, -зиш, гл. = понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків. Стор. МПр. 67.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають. Ез. V. 254.
Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. Харьк. у. 2) Назначать, назначить. Ном. № 9033. П'ять овечат, що їй призначали. Г. Барв. 466-467. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив. Чуб. V. 360.