Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Же́вжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. жевжичок.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Лабузіння, -ня, с. соб. = лабуззя. Черниг. у.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати. Екатер. у.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Нага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. нагада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться, припоминаться, припомниться. Йому нагадалося. Ему пришло въ голову. Нагадалось вражій бабі молодою бути. Н. п.
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц. І.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Скрута, -ти, ж. Стѣсненное, затруднительное, тяжелое положеніе, состояніе, со множествомъ хлопотъ, дѣла.
Тутайка, -ки, ж. = туркавка. Вх. Лем. 475.