Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Нагрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Грести, нагрестись вдоволь. 2) Громоздиться, нагромоздиться. 3) Набираться, набраться, насобираться. Там засіли всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадились до 1847 року. К. ХП. 12.
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. О. 1862. І. 19. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали. К. Дз. 33.
Обсіпати Cм. обсіпувати.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Розійтися Cм. розіходитися.
Свердан, -на, гл. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.