Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покукурікати

Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУКУРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУКУРІКАТИ"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Бистрощокий, -а, -е. .? Чого прийшов, бистрощокий? Грин. III. 680.
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. І. 131.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто. Гн. II. 26.
Тандитниця, -ці, ж. Старьевщица, ветошница. Шейк. Ум. танди́тнична.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУКУРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.