Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покулятися

Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися. Вх. Уг. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЯТИСЯ"
Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Жва́во нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. ІІ. 81. Ум. жвавенько, жвавесенько.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь? Шевч.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Почистити, -щу, -стиш, гл. Почистить.
Причісувати, -сую, -єш, сов. в. причесати, -чешу, -шеш, гл. Причесывать, причесать. Да прийди додому, головку причешеш. Чуб. V. 678.
Розмордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Расшалиться, разбуяниться.
Толо, -ла, с. Родъ игры. Чуб. III. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.