Виріжок, -жку, м.
1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ.
2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку?
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла.
Каляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пачкать, марать, грязнить. І вже мені не честь не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Глядіть, діти, слави своєї не каляйте. 2) Испражняться. А теля стало, каля та й каля; да таку купу накалят здорову.
Обношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Убачати, -ча́ю, -єш, сов. в. убачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. Вбачаю — марніє та й марніє Наїмся моя. Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. Чи не вбачу милої на дворі.
