Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покутній

Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНІЙ"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Замі́тниця, -ці, ж. = замітник? Замітниця довге і тонке дерево, що сплавляють. Вх. Зн. 19.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Паворожка, -ки, ж. Насѣк. Сосcinella, божья коровка. Вх. Лем. 445. Cм. сонечко.
Пле́мня, -ня и -мени, с. = Пле́м'я. Одна дорога до отця, до матки, а друга дорога до роду, до племня. Грин. III. 594.
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.