Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
Луді́ння, -ня, с. соб. Платье, одежда.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить.
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Повикочувати, -чую, -єш, гл. Выкатить (во множ.). Бочки меду та горілки повикочувані. Бочками повикочували венгерське вино.
Пузиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. 2) Дуться.
