Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Нехай в'яне, поки закопають. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Лікарчу́к, -ка, м. Лѣкаришка, докторишка.
Мелька́ти, -ка́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мелькну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.
1) Размышлять, размыслить. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати.
2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв....
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ).
Устоятися, -то́юся, -їшся, гл. Устояться, отстояться. Вода в решеті не встоїться. Прихожу я до Дунаю, аж сколочено воду. Постояла молода, поки встоялась вода.