Виворот, -ту, м.
1) Изнанка. на виворот. На изнанку.
2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться.
Капарити, -рю, -риш, гл.
1) Худо дѣлать, кропать, пачкать.
2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. 2) Полъ.
Надба́ння, -ня, с. Пріобрѣтенное имущество. І все твоє надбання пожакують. Неділене між нами все надбання наше.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Провалити, -ся. Cм. провалювати, -ся.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. У млині камінь часто черготить.