Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліг

Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІГ"
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Горя́нка, -ки, ж. Раст. Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. І. 114. Cм. Горлянка.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. Чуб. V. 1059. КС. 1882. X. 188. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. Лебед. у. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза. О. 1862. VI. 57.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
Сцати, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть. Ном. № 3302.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.