Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полковництво

Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦТВО"
Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = бринькати.
Нирок, -рка, м. Ныряніе. нирка дати. Нырнуть.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Пошанівля, -лі, ж. = пошанівка. Як би у пошанівлі держав, то було б до віку хати. Н. Вол. у.
Терлувати, -лую, -єш, гл. = гарманувати.  
Ухвалити Cм. ухвалювати.
Циприс, -са, м. Кипарисъ. МУЕ. І. 175.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Черк. у. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. Мил. 51. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина. Чуб. III. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛКОВНИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.