Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці.
Замика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Замикайте, діти, двері. Як коня вкрали, він тоді станю замкнув. Прич. стр. зами́на́ний. Це́рква замикана. 2) Заключать, заключить, запирать, запереть. Замикали Настю, — вона було таки втече. 3) Заграждать, заградить, преграждать, преградить. Замкло їм мову. 4) — гу́бу, уста́. Зажать ротъ, принудить замолчать. Людям губи не замкнеш. Як би вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнулоб їй уста. 5) — очі. Сомкнуть, закрыть глаза. Замкну я очі ворогам.
Намости́ти Cм. намощувати.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком.
Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл.
1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю.
2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив.
3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша.
4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать.
Побусурманитися и побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Вже я потурчилась, побусурменилась. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви.
Поматися, -ма́юся, -єшся, гл. Пообѣщать. Помався перше косить, а тепер не йде. Я помаюсь зробити, та добре не знаю, чи добре зроблю. Помалася ходить до мене на досвітки.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Рандарський, -а, -е. = орандарський.