Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полон

Полон, -ну, м. 1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято. Чуб. V. 628. 2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Н. п. Там татари полон ділят. АД. І. 75. 3) Родъ насѣкомаго. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 82. Bibio. Вх. Пч. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОН"
Гам! меж. 1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам. Грин. І. 236. 2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Гидливий, -а, -е. Брезгливый, брезгающій. Драг. 35.
Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Доканди́бити, -блю, -биш, гл. Дотянуть до извѣстнаго времени, скупо пользуясь чѣмъ. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити? Зміев. у.
Иней, -нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати. Чуб. V. 603.
Мілина́, -ни́, ж. Мель на рѣкѣ. Камен. у.
Нахідний, -а, -е. = навіжений? От, мов нахідного! Ном. № 3384. Тож нахідна! Ном. № 3384.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Попереказувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и переказати, но во множествѣ.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.