Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Г. Барв. 324. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. Рудч. Чп. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Стор. МПр. 25. Ото ж на мене вагою сіло. Ном. № 13275. Усяка людина має свою вагу на світі. К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. К. Іов. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. Г. Барв. 97. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Шевч. 57. Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари. Шевч. 59.
Вибиванка, -ки ж = вибійка. Желех.
Гой! меж. = ой, гей. Шух. І. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже! Чуб. ІІІ. 299.
Захрестыты, -хрещу, -стыш, гл. Перекрестить. МВ. (КС. 1902. X. 154). Мнж. 129. Чоловік побіг поперед його та скрізь хрести понаписував, аж по усьому світові От чорт де не поткнеться, — усе захрещене. Мнж. 128.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Небіж, -божа, м. 1) Племянникъ. 2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе. Ном. № 69. 3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?». Шевч.
Повставляти, -ля́ю, -єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Череда, -ди, ж. 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452. 2) Раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. І. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. Ум. черідка.