Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляна

Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Верблюд, -да, м. Верблюдъ. Шевч. 437. Після нього і верблюд не питиме. Драг. 379.
Перев'язати. Cм. перев'язувати.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Пообсмикувати, -кую, -єш, гл. Обдергать (во множествѣ). Пообсмикуйте нам сорочки, щоб рівно було. Кіевск. у.
Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.
Упин, -ну, м. 1) Удержъ, остановка. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. 2) Препятствіе, задержка. Добре було чумакові, як не було ніде впину. Черк. у. Cм. спин.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.