Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ватуля

Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАТУЛЯ"
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Зла́гідливо и злагіднонар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Накоси́ти Cм. накошувати.
Понамножувати, -жую, -єш, гл. Умножить, расплодить.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Пристосовувати, -вую, -єш, сов. в. пристосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Примѣнять, примѣнить.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАТУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.