Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поміч

Поміч, мочі, ж. Помощь. ЗОЮР. І. 65. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Ном. № 5909. Милосердого Бога на поміч не прохали. Макс. у помочі, до помочі стати. Помочь. Ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки. Чуб. III. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧ"
Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.
Висловлювати, -люю, -єш
Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Відсі нар. = відсіль.
Дриз, -за и -зу, м. Хворостъ. Нема́ ні дри́за, -зу. Нѣтъ ни прутика. Мнж. 179; нѣтъ ничего. Мнж. 162.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
Повряжати, -жа́ю, -єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані. Чуб. III. 115.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту. Волын. г.
Хоха, -хи, ж. Страшилище, пугало, которымъ пугаютъ дѣтей. оце́ хо́ха! — говоритъ на странно одѣтую или странно повязанную женщину. Ном. № 14084.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.