Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помножати

Помножати, -жа́ю, -єш, сов. в. помно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМНОЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМНОЖАТИ"
А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Пирят. у. Відрізняють дитину від матерньої мови. О. 1861. XI. 104. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. К. (О. 1862. ІІІ. 22). 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів. Дещо.
До́світ, -ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. Грин. ІІІ. 633. У вікно полився тихий досвіт. Левиц. І. 463. у-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Єдна́ків, -кова, -ве и одна́ковий, -а, -е. = однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар. 1) = однаково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Об'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. об'яви́тися, -влюся, -вишся, гл. 1) Являться, явиться, появиться, обнаруживаться, обнаружиться. Вх. Лем. 441. Честь і слава Кийову й Дніпрові, коли об'явиться там новий филозоф. Левиц. Пов. 89. Святий Миколай об'явивсь до його стариком. Чуб. 2) Представляться, представиться, явиться. Як єсть у тій хаті відьма, вона тобі тії ж ночі сама об'явиться. Мнж. 139. Він пішов у те село, переночував у їдної баби і не знає, шо то його село і на другий день об'явивсь громаді. Чуб. І. 182. 3) Дѣлаться, сдѣлаться явнымъ. Нема бо нічого схованого, щоб не об'явилось. Єв. Мр. IV. 22.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Поляскати, -каю, -єш, гл. Похлопать (кнутомъ, въ ладоши). Поляскав батогом.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ. Н. Вол. у.
П'ялило. Cм. П'яло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМНОЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.