Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. Черк. у. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ. Желех.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Желех. Вх. Зн. Ум. любасо́к. Желех.
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.
Повкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Закутаться (о многихъ). Не витопили, а в хаті холодно, — дуже холодно буде спати. — Повкутуємося добре, то й не буде холодно. Черниг. у.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Похороння, -ня, с. = похорон. Скілько хто хотів, стілько за похороння й брав. ЗОЮР. II. 288.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку. Зміев. у.