Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать.
Домива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доми́тися, -ми́юся, -єшся, гл. Домываться, домыться, быть въ состояніи вымыть, вымыть до чиста. Огірки збірала, а тепер рук не домиюся. Невісточка так запустила діжу, що мию, мию, та й не домиюся.
Кисличчя, -чя, с. соб. Дикія яблони, дикія яблоки.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. криже́ва плахта?
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Ум. ломачо́к.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Прислів'я, -в'я, с. Пословица, поговорка. Українські приказки, прислів'я і таке инше. Збірники О. В. Марковича і др. Спорудив. Ж. Номис.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Чого це тут усе скам'яніло?