Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагонити

Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОНИТИ"
Вив'язати, -ся. Cм. вив'язувати, -ся.
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Ивина, -ни, ж. Одно дерево иви. Кролевец. у.
Морґо́вий, -а, -е. Морговый.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.) Вас. 184.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Постікати, -каємо, -єте, гл. 1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Мир. ХРВ. 11. Були річки — постікали. Чуб. V. 539. 2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Харьк. у. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном. Пирят. у.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Ростепірчити Cм. ростепірчувати.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.