Вибайкуватися, -куюся, -єшся, гл. Выплыть изъ воды. Плив бистрою рікою, захльоскувавсь, тонув, вибайкувавсь і знов-знов-знов, поки аж на березі став.
Гото́в, гото́вий Cм. Готів.
Йорданський, -а, -е. 1) Относящійся къ р. Іордану.
2) Относящійся къ освященію воды 6 января. йорданська вода. Вода, освященная 6 янв. Достав йорданської води та й звелів Насті, щоб нею натирала Марусі бік, де болить.
Казати, -кажу, -жеш, гл. 1) Говорить. Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. Хоч будуть питати, не буду казати. Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. Не при нас кажучи. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: кажу, кажеш и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: кау(-ку), каеш, кае(-ка), каемо. А я йому й ку: не бачиш, — ку, — роззявляко, куди їдеш? Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка': мало. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну, що тим буде?» не вам кажучи. Извините за выраженіе. Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього казати з уст. Говорить изустно. 2) Приказывать, велѣть. Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. Кажіть мені, панове. само хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. Скачи, враже, як пан каже. Обтяв Бог дати, тіко казав заждати.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Межи́ Cм. меж.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали.
2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Чев'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть. Не кошеня чогось усе чев'ядіє.
