Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти. Макс. 2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш. Ном. № 1913.
Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Кайстра, -ри, ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як заїра... «Піду я, подивлюся: хто там грає». От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру. Рудч. Ск. і. 28.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Кордований, -а, -е. Сафьянный, козловый (о кожѣ). Желех.
Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. Н. Вол. у. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Притихомирити, -рю, -риш, гл. Усмирить.