Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Камен. у. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 91. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? Фр. Пр. 61. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. ІІІ. 141.
Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238.
Віщун, -на, м. Вѣщунъ, предсказатель. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Котл. Н. П. 365. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна-ярчука. Ном. № 291.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. МВ. ІІ. 112. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. МВ. ІІ. 126. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе. Н. Вол. у.
Зачиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зачини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Затворяться, затвориться. Кот. Ен. V. 20. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города. Греб. 400.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися. Богодух. у.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Білецк.-Нос., Приказки, кн. VIII. 10. Cм. еще тамъ же кн. XIV. 53.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі. Черк. у.
Упослід нар. 1) Послѣ. Вх. Зн. 73. 2) Наконецъ, въ заключеніе.