Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поналигувати

Поналигувати, -гую, -єш, гл. Тоже, что и налигати, но многихъ. Поналигуй волів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛИГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛИГУВАТИ"
Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Напи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. напили́ти, -лю́, -лиш, гл. Пылить, напылить.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. К. ХП. 103. Смертяний бій. К. МХ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАЛИГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.