Заходыты 1, -джу, -дышъ с. в. зайты, -йду, -деш,, гл. 1) Заходить, зайти (куда). Отъ вона заходить въ ту хату. Та йшов козак до дивчыни, зайшов до вдовыци. 2) — за що. Заходить, зайти за что-либо. Уже зайшла за ліс, — не видко вже. 3) О солнцѣ: заходить, зайти, закатываться, закатиться. Не заходь, сонце, не заходь. 4) Заходить, зайти; уходить, уйти. Брехнею не далеко зайдеш. Спасибі Богу, що зайшла десь, а то б уже давно досі скребла моркву. 5) Доходить, дойти, достигать, достигнуть. Напиламся на меду та додому не зайду. Не заходить матінчин та до мене голосок. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Заходять негарнії звісти. 6) Застигать, застигнуть, заставать, застать Заночуйте, добрі люде, Бо мя нічка зайшла. Я грала Розумовського не зайшла затим, що спрежду в другій слободі жила. Заходять нас вісти: Хотять нам дати їсти. 7) Въ карточной игрѣ: ходить, пойти. 8) Начинаться, начаться. Употр. только въ выраж.: свято, празник заходить, зайшов. свято заходить. Наканунѣ самого праздничного дня сейчас послѣ заката солнца, — только относительно этого вечера и употребляется настоящ. выраженіе. 9) — з ким. Водить съ кѣмъ компанію, знаться съ кѣмъ; начинать, начать что-либо дѣлать съ кѣмъ. Се злидні, бідота! Що тобі з такими заходити. Не хочу... з мужиками заходити. Я з поганою не зайду. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. 10) Доставать, хватать, хватить, быть въ достаточном количествѣ. Малярі, малярі, красную змалюйте: За мої гроші фарбу не шкодуйте! Кед той вам не зайде, я еще докуплю. 11) Беременѣть, забеременѣть. Ізваріть ту щуку, із'їжте, то ви зайдете. Вона так і зробила: зайшла і цілий год ходила Котився год — родила ужа. То-же значеніе: зайти дитям, — на дитину. Зачать ребенка. Параска зайшла на дитину. 12) — сльозами, кров'ю. Наполняться, наполниться слезами (о глазахъ), затекать, затечь кровью. Сльозами очі заходять. 13) — між ким. Случаться, случиться, произойти между кѣмъ. Зайшло щось межи нами. 14) — у голову. Съ ума сходить, сойти, одурѣть. Миш у голову зайшла заким зерно знайшла. 15) заходыты в речі, — розмову. Вступать в разговоръ. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги... та й далі. З Варкою що-дня Павло бачився на-швидку. В розмову вона не заходила. З Марусею вона про се не заходила в розмову. 16) — у сварку. Ссориться, затѣвать ссору. Нехай-же мене Господь милосердний боронить, щоб я з тобою в сварку заходила. 17) — у хмару. Начинать, начать говорить что-то непонятное. Отже и бачу, що ви... в хмару заходите.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить.
Подія, -дії, ж.
1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. В панів понавчались.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Роспірати, -ра́ю, -єш, сов. в. росперти, -зіпру, -реш, гл. Распирать, распереть, раздувать, раздуть, разносить, разнести. Минулися тії роки, що роспірала пироги боки. Воздух у пузирі від тепла поширшає, роздасться і розіпре пузирь. Як же почила скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою, — батечки! — росперли й загони к чортовій матері!
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Ум. турчи́нонько.
Убрус, -са, м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси.