Завлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Завладѣть. Якось то ними князь той жуковатий неправдою завладав.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Пічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ піч.
2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени.
4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Презирство, -ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою.
Сарна, -ни, ж. = серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Сарна під байрак втікає.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Черезсіделок, -лка, м. = черезсіделень.