Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відімкнутися, -нуся, -нешся, гл. Отпираться, отпереться (о замкѣ). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.
Гайовик, -ка, м. Лѣшій. Уман. II. 84.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш. Ном.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була. Черк. у.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Насміхати, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. Мет. 348.
Постирати, -ра́ю, -єш, гл. Вытереть, стереть. Візьми он стирок та постирай лави.
Притулити, -ся. Cм. притуляти, -ся.
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша. Грин. І. 163.