Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Водило, -ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибаютъ колесный ободъ.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній.
Нашийник, -ка, м.
1) Ошейникъ.
2) Притѣснитель. Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти.
Пробевкати, -каю, -єш, гл.
1) Прозвонить (на колокольнѣ).
2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время.
Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво.
2) у праву руч. Вправо.
3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. під пяну руч. Подь пьяную руку. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними.
5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним.
6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре.
7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. І син за нею руч тягне. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне.
8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником.
9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Громада почала схилятися на руч Грицькову. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло.
10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу.
11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть.
12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь.
Слюсарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься слесарствомъ.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах.
Фітик, -ка, м. пт.: Silvia fitis.
