Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бабкуватий

Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н. Вол. у. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБКУВАТИЙ"
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Задира́к, -ка, м. пт. турухтанъ, Tringa pugnax. Вх. Пч. II. 15.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Кривда, -ди, ж. 1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити. Макс. 2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Шевч. 46. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Повозити, -жу́, -зиш, гл. 1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди. 2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Котл. Ен. І. 26. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАБКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.