Бо-м. Сложное слово: бо и окончаніе 1-го лица ед. ч. отъ глагола бути: єсьм. Спочивайте, милі братя, бо вам добре спочивати; але я — о ні! ніколи, бо-м в кайданах, бо-м в неволі.
Виграти, -ся. Cм. вигравати, -ся.
Відав, відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Болить мені головонька відай же я вмру.
Зана́дто нар. Слишкомъ, черезчуръ. Глядіть, щоб часом уже занадто великою не була. Не вже занадто солодкий буде.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче.
Натеньки, -ків, м. мн. давати натеньки́. Дѣлать намеки.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати.
Служащий, -а, -е. Полученный за службу, за работу по найму. Не дай мені, Боже, служащего хліба: служащий хліб добрий, да тілько вимовний.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими.