Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрясати, -са́ю, -єш, сов. в. витрясти, -су, -сеш, гл. 1) Вытрясать, вытрясти, вытряхивать, вытряхнуть. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому. Грин. ІІІ. 639. 2) Несов. в. Танцовать. Почав витрясати польки. Св. Л. 206.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе. Вас. 183, 184.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий. Сим. IV.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. МВ. І. 64. Очі понурив у землю. Кв.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Скрекотуха, -хи, ж. Стрекотунья, квакушка. Ум. скрекотушка. А це скаче жаба та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — Мишка-скряботушка. А ти хто? — «Жабка скрекотушка.» Рудч. Ск. II. 1.