Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось.
За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати.
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали.
Розчолопати, -паю, -єш, гл. = розшолопати. Бач коли розчолопав, що воно й як діється.
Руґеля, -лі, ж. = рачник.
Чухна, -ни, ж. = чухачка.
Шлик, -ка, м. Родъ шапки. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Въ думѣ — бархатная. Шлики із себе скидали. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє.