Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить.
Лука́вство, -ва, с. Лукавство, коварство. В моїх словах не знайдете лукавства.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Панпуха, -хи, ж. = пампуха. Гречаних з часником панпух.
Чмакати, -каю, -єш, гл. Чавкать.
