Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. ЗЮЗО. II. 128. Ударив рукою 'б лавку. 1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся. Чуб. V. 229. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. ЗОЮР. І. 26. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Греб. 372. Об Миколі продасть кобилу. О. 1862. IX. 7. Вітерець схопивсь об обідній порі. О. 1862. IX. 60. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. Г. Барв. 119. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Ном. стр. 295, № 147. Купи черевички малі невеличкі й об нозі. Грин. III. 172.
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. І. 88.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.
Порозволікатися, -каємося, -єтеся, гл. Разбрестись. Порозволікались люде. Черк. у.
Сіменястий, -а, -е. = семенастий. Ти ж зозуляста, чи не сіменяста. Ном. № 1332.
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.