Викупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викупити, -плю, -пиш, гл.
1) Выкупать, выкупить. Сорочку викупив, а сукман заставив. викупати пояси. Свадебный обрядъ, совершаемый новобрачного во вторникъ: давать подарокъ (платокъ) и угощеніе водкой дружкові и піддружому, которые сидять въ это время на подушкахъ.
2) Заплативъ деньги, брать, взять сдѣланную по заказу работу.
3) Искуплять, искупить.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Зрахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші врахували. 2) Разсчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. Твоє враховане премудре слово.
Нятися, ймуся, ймешся, гл.
1) Браться. Нявся, як на стіну дрався.
2) не йметься віри. Не вѣрится.
3) не йметься мені. Не дается въ руки, не спорится.
Омочити, -чу́, -чиш, гл. = обмочити.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить.
Шибнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку.
Шмондя, -ді, об.
1) Нечистоплотный человѣкъ.
2) ж. Безнравственная женщина.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили.
