Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ.
Позамучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Замучиться, измучиться (о многихъ). Позамучуєтесь, танцюючи.
Присвітка, -ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.
Раняшній, -я, -є. = ранішній. Раняшня вода. Раняшнє сонце.
Упинчатися, -чаюся, -єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим.