Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность.
За́морозь, -зі, ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. 4) мн. Жабры (у рыбы).
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
Меті́ль II, -ля, м. 1) = мете́лик. Рубанок тільки дж-ж-ж, дж-ж-ж! а стружки як метелі здіймаються. 2) Названіе рубля, который дарится новобрачнымъ на свадьбѣ.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова.
Облягти Cм. облягати.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Обтрусіть і порох із під ніг ваших.
2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Фармужка, -ки, ж. Ум. отъ фармуга.