Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава.
Живі́т, -вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. бере́, хапа́є за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Бере як багатого за живіт. будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. ба́бини животи́. Трясина, болото. 2) Жизнь. Даруй мене живото́м. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? к животу́ зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Ум. животик, живото́к, живото́чок. Ув. животи́ще.
Кожушанка, -ки, ж.
1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.).
Серпок, -пка, м. Ум. отъ серп.
Шуба, -би, ж.
1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок.
2) Родъ игры. Ум. шубка, шубонька, шубочка.
