Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Вообще бѣднякъ.
Доби́ччаний, -а, -е. Скотный, скотскій. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр'я трави.
До́питки, -ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Ло́на, -ни, ж. Зарево.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Поперепитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перепитати, но во множествѣ.
Пуздратий, -а, -е. Брюхатый, толстый? Мовчить пуздрата собака! (про старшину).
