Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Люби ближньою твого. Ближні приятелі.
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва.
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася.
Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема.
Нащадок, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Песиголовець — певно ціклопський нащадок.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі.
Нетьопуха, -хи, ж. = нетіпанка. Там дівчина нетьопуха запаску згубила.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.