Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш.
Ми́льний, -а, -е. 1) Ошибочный. Мильна твоя думка. Зведіть його на мильну дорогу. 2) Сѣрый. Були й свити простого уразівського і мильного сукна. Мильна свита.
На́глий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. на́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться.
Обкладатися, -даюся, -єшся, сов. в. обікластися, обкладуся, -дешся, гл.
1) Обкладываться, обложиться.
2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Скучник, -ка́, м. = скучень.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий.