Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. 2) — зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. 4) — люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ.
Кривоголовий, -а, -е. Съ уродливой головой.
Кукла, -ли, ж.
1) = лялька.
2) Свернутое повісмо пеньки.
3) Искусственная соска для дѣтей. Все на панщині, ніколі було годувать... Куклою і вигодувала. Ум. куколка.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Скупитися 1, -плюся, -пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече.
Сушник, -ка, м.
1) Усохшія вѣтви на деревѣ.
2) Усохшая часть сада, лѣса.
Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити.
